Сімейна економіка в працях вчених кейнсіанського, неокласичного, інституціонального та неоінституціонального напрямків

Враховуючи різні методологічні підходи основних напрямів економічної думки ХХ століття у дослідженні економічної природи домогосподарства найбільш перспективним та продуктивним є інституціональний аналіз. Він дозволяє вивчити внутрішню структуру домогосподарства, різні аспекти взаємодії суб’єктів ринкової економічної системи, проаналізувати вплив позаекономічних чинників на розвиток домашнього господарства тощо. Проте цілісний аналіз домогосподарства може бути доповнений позитивними здобутками неокласики та інших течій сучасної економічної думки [5].

Поширення методів неокласики на проблеми, що традиційно належали до компетенції інших соціальних дисциплін, сприяло зародженню нового напряму, яке отримало назву "економічний імперіалізм". Найбільший внесок в розвиток даного напрямку внесли вчені трьох дослідницьких центрів - Чиказького університету (Г. Беккер, Р. Коуз, Р. Познер, Дж. Стіглер), Вірджинського політехнічного інституту (Дж. Бьюкенен, Г. Таллок) і Лос-Анджелеського університету (А. Алчіан, Г. Демсец, Дж. Хіршлейфер) [4]. Вони прагнули звести до абсолютного мінімуму число екзогенних (зовнішніх) змінних. З їх точки зору, все такого роду чинники слід розглядати як ендогенні, а не екзогенні (які підлягають поясненню всередині самої економічної моделі).

Визнання цього підходу сприяло зародженню в середині 60-х років ХХ ст. концепції нової економіки домашнього господарства. Її автори і прихильники - Г. Беккер, Дж. Мінсер і К. Ланкастер. Відповідно до цієї концепції передбачається, що домогосподарства є не тільки споживчими одиницями, а й усередині їх здійснюється виробнича діяльність. У своїх роботах вчені даного напрямку розглядають різні аспекти життєдіяльності домогосподарства та сім'ї, намагаються визначити і акцентувати увагу на основній та ведучою його функції.

Г. Беккер по праву вважається провідним теоретиком і провідником економічного підходу до соціальних питань. Економіці сім'ї присвячено найбільше число робіт Г. Беккера, в тому числі "Трактат про сім'ю", в якому розглядаються всі аспекти життя сім'ї. При цьому Г. Беккер не поділяє сім'ю і домогосподарство і визначає основну функцію домогосподарств через виробництво, реалізацію і збереження людського капіталу, що розуміється як сукупність знань, практичних навичок і трудових зусиль людини [4].

Майбутній Нобелівський лауреат з економіки за 1992 р Г. Беккер запропонував дві економічні моделі сім'ї. У першій моделі розглядається сім'я в домашньому господарстві, яке Беккер назвав міні-фабрикою. Але ця "фабрика" виробляє такі блага, як діти, престиж, повага, заздрість оточуючих, здоров'я, альтруїзм і почуттєві задоволення поряд з матеріальними благами та послугами. Особливість благ, вироблених в домашньому господарстві, полягає в тому, що вони створюються не для продажу і не мають ринкових цін. Однак це не означає, що вони дістаються людям задарма. Специфічні сімейні блага мають приховані, "тіньові" ціни, порівнянні з "втраченими заробітками" через відволікання на роботу по дому. Для родини доходи, що витрачаються на покупку товарів і послуг на ринку, так само цінні, як і той час, який витрачають члени сім'ї для виробництва сімейних благ. З ім'ям Г. Беккера пов'язаний початок традиції використання поняття "специфічний сімейний капітал". Він з'являється як результат накопичення сімейних специфічних благ, створення механізмів сімейного взаємодії, тобто всього того, що члени сім'ї втрачають у випадку розлучення [6]. Друга модель сім'ї будується Беккером на твердженні, що сімейні відносини є альтруїстичними. Проте якщо з цього ж твердження А. Маршалл продекламував неекономічність сімейних відносин, то Г. Беккер побудував альтруїстичну модель внутрішньо сімейного розподілу. В її основі як аксіома лежить твердження, що в родині завжди присутній "альтруїст" - член сім'ї, структура переваг якого визначається турботою про добробут всіх інших. Його наявність - фактор, що спонукає всіх членів сім'ї вести себе відповідно до принципів альтруїзму, не чекати відповідної подяки. Загальносімейна функція переваги відповідає аналогічній функції альтруїста, який може і не мати ознаки суверенної влади, але за змістом своїх функцій бути главою сім'ї.

Подібні статті по економіці

Аналіз та оцінка оборотних активів та їх використання на ПАТ Завод Фіолент
На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах ринкових відносин в Україні необхідно приділяти увагу організації управління оборотним капіталом промислових підприємств. Фінансова ді ...

Дослідження ефективності функціонування поліграфічного підприємства (на прикладі ЗАТ Віпол)
Актуальність теми даної дипломної роботи є те що на сьогоднішній день питання ефективності функціонування підприємства займає важливу роль. Кожне підприємство щоб вижити на ринку глобал ...

Управління конкурентоспроможностю підприємства ресторанного господарства в умовах глобалізації
Актуальність теми. З розвитком ринкових відносин відбувається становлення і формування конкурентного середовища в національній економіці. Підвищення жорсткості методів та форм проявленн ...