Аналіз використання плану виробництва, показники обсягу виробництва, їх взаємозв’язок. Привести приклади аналізу.

Планування – процес наукового передбачення ходу розвитку і шляхів здійснення виробництва, це свідомо підтримувана збалансованість і пропорційність виробництва. Планування – найважливіша функція управління. Планування націлене не тільки на зниження витрат виробництва, але, головним чином, на створення різноманітного асортименту продукції, що враховує різні потреби покупців.

Сутність планування полягає в обгрунтованому визначенні на встановлений період основних напрямків і пропорцій розвитку виробництва, з урахуванням матеріальних джерел його забезпечення і попиту ринку. Планування – процес прийняття і практичного здійснення управлінських рішень, воно спрямовано на подолання не детермінованого характеру економічного розвитку. Планувати можливо ті процеси, котрими людина і суспільство мають змогу управляти.

Прогноз – наукова різноманітна гіпотеза, обгрунтоване припущення про характер протікання економічних процесів у майбутньому і майбутній стан економічної системи. Прогноз охоплює всі явища і процеси, які слабко управляються і некеровані, котрі не піддаються плануванню (демографія, погодні умови, запаси корисних копалин тощо). Прогнозування – формування можливих передумов прийняття рішень. Прогноз – передплановий документ, що фіксує ймовірний ступінь досягнення поставленої мети в залежності від масштабу і способу майбутніх дій. Прогнози, складені в декількох варіантах дозволяють при розробці планів вибрати оптимальний варіант економічного розвитку. План і прогноз – це стадії розробки господарських планів, що взаємно доповнюють один одного.

Ринковий погляд на планування формується на основі наступних принципів:

1. Демократизація планування – означає, що планово-управлінські рішення повинні формуватися знизу на підприємстві, не на директивній, а на індикативній основі.

2. Первинність форм власності – означає, що право планування об'єктів власності належить, насамперед, власнику, котрий так само вправі делегувати цю функцію іншим органам, що планують від його імені.

3. Науковість планів – означає використання при розробці планів об'єктивних економічних законів і системи прогресивних науково-обгрунтованих норм і нормативів, досягнень науки і техніки і передового досвіду.

4. Соціальна спрямованість планів.

5. Єдність і органічний зв'язок перспективного, середньотермінового, поточного й оперативного планування.

6. Комплексність планів – означає, охоплення плануванням усіх боків діяльності підприємства і взаємозв'язок планів діяльності всіх цехів підприємства.

7. Оптимальність планів – з декількох варіантів плану вибирається оптимальний, на основі максимуму прибутку і мінімуму витрат.

Система планів підприємства:

Стратегічне планування (10-15 років). Мета – комплексне наукове обгрунтування проблем, з котрими може зіштовхнутися фірма в майбутньому періоді і на цій основі розробити показники розвитку підприємства на плановий період. На основі взаємозв'язку перспектив і цілей розробляється стратегія підприємства.

Довгострокове планування (10-15 років). Засновано на методі екстраполяції – використання динаміки показників минулого періоду і на основі постановки оптимістичних цілей (підвищення показників на майбутній період). Складова частина стратегічного плану. Довгострокові плани націлені на вирішення самостійних проблем стратегії фірми.

Середньострокове планування (5 років). Передбачає розробку заходів, спрямованих на досягнення цілей, що намічені довгостроковими програмами. Формулюються основні завдання на 5-річний період. Містить кількісні показники.

Поточне (бюджетне) планування (1 рік з розбивкою по кварталам). Має детальний характер і розробляється по функціональних підрозділах у вигляді кошторисів. Сукупність кошторисів цехів відображається у вигляді єдиного річного бюджету або фінансового плану підприємства. Основа бюджету – прогноз продажів і розрахунок витрат виробництва.

Оперативне планування (термін: зміна, доба, декада, місяць). Детальні плани для вирішення конкретних питань діяльності підприємства. Мають вузьку спрямованість, високу деталізацію.

В оперативному плануванні виробництва в залежності від розроблювальних показників застосовуються такі основні методи, як об'ємний, календарний, а також їхні різновиду: об'ємно-календарний і об'ємно-динамічний. Одні з них дозволяють планувати діяльність підприємства в цілому, інші – діяльність структурних підрозділів підприємства. Нижче я хочу привести їхню коротку характеристику.

Подібні статті по економіці

Дефекти ринку та механізми їх усунення
З давніх часів існування людства ринок визначався як місце торгівлі товарами. Він і зараз існує у вигляді колгоспних ринків, де реалізуються, головним чином, продукти харчування. Є й реч ...

Формування соціально-економічного механізму управління підприємства (за матеріалами Сільськогосподарського ТОВ Агрофірма Ольгопіль)
Актуальність теми. В результаті проведення ринкових реформ сформувалися нові, специфічні умови функціонування аграрних підприємств. Жорсткість конкурентної боротьби, насичення ринків тов ...

Адам Сміт як економіст
Прийняти правильне економічне рішення неможливо без глибокого знання економічних законів, що регулюють економічну діяльність, розуміння структури і функцій економічної системи. ...