Аналіз використання плану виробництва, показники обсягу виробництва, їх взаємозв’язок. Привести приклади аналізу.

Об'ємний метод призначений для розподілу річних об'ємів виробництва і продажу продукції підприємства по окремих підрозділах і більш коротким тимчасовим інтервалам – квартал, місяць, декада, тиждень, день, година. Цей метод передбачає не тільки розподіл робіт, але й оптимізацію використання виробничих фондів і, в першу чергу, технологічного устаткування і складальних площ за планований інтервал часу. З його допомогою формуються місячні виробничі програми основних цехів і плануються терміни випуску продукції або виконання замовлення в усіх випускаючих підрозділах підприємства.

Календарний метод застосовується для планування конкретних тимчасових термінів запуску і випуску продукції, нормативів тривалості виробничого циклу і випереджень виробництва окремих робіт щодо випуску головних виробів, призначених для реалізації на відповідному ринку продукції. Даний метод грунтується на використанні прогресивних норм часу для розрахунку виробничих циклів виготовлення окремих деталей, планованих комплектів продукції і виконання складальних процесів. У свою чергу, виробничий цикл основного виробу служить нормативною базою для формування проектів місячних виробничих програм іншим випускаючим цехам і ділянкам підприємства.

Об'ємно-календарний метод дозволяє планувати одночасно терміни й об'єми виконуваних на підприємстві робіт у цілому на передбачений період часу – рік, квартал, місяць і т.д. З його допомогою розраховується тривалість виробничого циклу випуску і постачання продукції на ринок, а також показники завантаження технологічного устаткування і складальних стендів у кожному підрозділі підприємства. Цей метод можна використовувати для розробки місячних виробничих програм як випускаючих, так і цехів ділянок , що не випускають.

Об'ємно-динамічний метод передбачає тісну взаємодію таких планово-розрахункових показників, як терміни, об'єми і динаміка виробництва продукції, товарів, послуг. В умовах ринку цей метод дозволяє найбільш повно враховувати об'єми попиту і виробничі можливості підприємства і створює планово-організаційні основи оптимального використання наявних ресурсів на кожному підприємстві. Він припускає побудову планів-графіків виконання замовлень споживачів і завантаження виробничих ділянок і випускаючих цехів.

Планування виробничої потужності підприємства (ПВП).

В основу розрахунку виробничої програми підприємства закладається середньорічна виробнича потужність (П) головного виробничого устаткування. ПВП – максимально можливий річний об'єм випуску продукції в асортименті і номенклатурі встановленими планом при найбільш повному використанні виробничого обладнання і площ в умовах раціональної техніки, технології й організації виробництва.

При плануванні ПВП розраховують вхідну, вихідну і середньорічну ВП (виробничу потужність).

Вхідна потужність (Пв) – визначається на початку планового періоду на основі даних по наявному головному виробничому обладнанню.

Вихідна потужність (Мви) – визначається на кінець планового періоду з урахуванням намічених планом введення додаткового обладнання, модернізації, реконструкції діючого устаткування і вибуття устаткування в зв'язку зі списанням.

Мви = Мв + Мд + Мм – Мл,

де: Мд – приріст ВП у зв'язку з капітальним будівництвом і введенням додаткового устаткування;

Мм – приріст ВП у результаті модернізації і реконструкції діючого устаткування й удосконалювання технології виробництва;

Мл – зменшення ВП у результаті ліквідації об'єктів і списання обладнання.

Середньорічна ВП розраховується з урахуванням введення і вибуття виробничого устаткування протягом року:

Мср. м. = Мв + (Мді*Тді) / 12 + (Ммj*Тдj) / 12 - (Млі*Тлі) / 12,

де: Мді, Ммj, Млі – приріст ВП у результаті введення додаткового устаткування, модернізації діючого устаткування і зменшення ВП у результаті списання устаткування;

Тді, Тдj, Тлі – число повних місяців роботи додаткового і модернізованого устаткування з моменту введення в і-тому і j-тому місяцях до кінця року і ліквідованого устаткування з початку року до моменту його списання в і-тому місяці; n, m – кількість місяців введення додаткового і модернізованого устаткування, к – кількість місяців вибуття устаткування впродовж року.

Середньорічна ПВП або обладнання:

Мср. м.= Nci*Пі*Ткді*Кеі,

де: Пі – добова продуктивність одиниці устаткування і-го виду;

Nci – середньорічна кількість одиниць обладнання і-го виду;

Подібні статті по економіці

Шляхи підвищення прибутковості підприємства
Управлінський облік передбачає створення детальної класифікаційної схеми витрат. Керівник або власник підприємства повинен знати, скільки буде коштувати виробництво тієї чи іншої продукц ...

Вимір і забезпечення підвищення якості і конкурентоспроможності продукції
В умовах переходу до ринку успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з на ...

Фінансування інноваційних проектів через мережу інноваційних фондів
Економічна криза в Україні призвела до того, що вітчизняна наука переживає надзвичайно складні часи (бюджет Академії наук скоротився на 85% минулого рівня). Проте навіть в такий скла ...