Заробітна плата

Щодо ролі мінімальної заробітної плати, то світова практика має три концептуально різних підходи до її функціонального призначення

Перший підхід - концепція мінімального базового рівня, коли мінімальна заробітна плата функціонально виконує своє головне призначення - засобу захисту трудящих від невиправдано низького рівня оплати праці за умов високого рівня безробіття та підтримки належного рівня їхньої купівельної спроможності за умов високої інфляції. При цьому мінімальна заробітна плата в такому разі встановлюється на рівні, що має гарантувати задоволення основних життєвих потреб тих осіб, які підпадають під чинність цієї інституції. Як правило, встановлюється єдина нижня межа оплати праці, котра захищає найманих працівників з низькою, за об’єктивних причин, заробітною платою.

Другий підхід - концепція еталонної мінімальної заробітної плати. В такому разі мінімальна заробітна плата, крім функцій, які вона виконує в концепції базового рівня, виконує додаткові функції як еталон у різних урядових програмах соціального захисту населення, як база нарахування пільг і соціальних виплат, податків, штрафів тощо, тобто те, що практикувалося і є ще й досі є в Україні

Третій підхід - концепція макроекономічної політики регулювання структури і динаміки заробітної плати в країні. Тобто мінімальна заробітна плата виконує функцію інструмента такого регулювання. За такого підходу на мінімальній заробітній платі ґрунтуються мінімальні тарифні ставки робітників та мінімальні ставки оплати праці працівників інших категорій, створюється система галузевих мінімальних заробітних плат, що зумовлює потребу започаткування системи централізованого адміністративного управління такою широкою системою мінімальних заробітних плат. За цих умов усі рішення щодо заробітної плати стають елементами національної державної політики, і тому їх ухвалення і затвердження переноситься на найвищий державний рівень, навіть якщо в підготовці й ухваленні цих рішень беруть участь організації підприємців і працівників, відповідні комітети, комісії та ради з питань мінімальної заробітної плати.

Наша країна, запроваджуючи інститут мінімальної заробітної плати, законодавчо визначила її функціональну роль як інструмента макроекономічної політики регулювання структури й динаміки заробітної плати в країні, що випливає із основних норм ст.3,8-11 Закону України «»Про оплату праці».

Чому ж не спрацював законодавчо визначений механізм регулювання структури і динаміки заробітної плати, який мав ґрунтуватися на мінімальній заробітній платі? Це, на наш погляд, мало декілька причин.

Перша і найголовніша причина - те, що за своїми розмірами мінімальна заробітна плата (15грн) не могла бути базою визначення розмірів мінімальних тарифних ставок і посадових окладів і жодним чином не впливала на формування заробітних плат. Нині ситуація дещо поліпшилася. Однак рівень МЗП до її середньої величини загалом в економіці становить 37,8 %, частка її в прожитковому мінімумі зросла до 55%.

З огляду на це слід зазначити, що МЗП передусім виконує функцію захисту прожиткового мінімуму і встановлюється на рівні нижньої межі вартості, а не ціни робочої сили.

Виходячи із загальносвітових стандартів, МЗП здатна виконувати регулюючу функцію, якщо її рівень становить не менш як 50% середньої заробітної плати.

Недооцінка ролі МЗП як регулюючого інструмента оплати праці є однією з причин украй недосконалої міжгалузевої, між професійної і міжпосадової диференціації розмірів заробітної плати.

Концепція макроекономічної політики регулювання структури і динаміки ЗП з використанням МЗП передбачає створення на базі єдиної МЗП та системи галузевих МЗП на договірних засадах під час укладення відповідних угод. Тобто, має бути зроблено міжгалузеву диференціацію МЗП на рівні Генеральної угоди, внутрішньогалузеву - на рівні галузевої, між професійну та міжпосадову - на рівні колективного договору. Питання щодо міжгалузевої диференціації не вирішуються, незважаючи на відповідні норми Закону України «Про колективні договори та угоди» (ст.70).

Подібні статті по економіці

Аналіз системи економічних відносин між господарюючими суб'єктами
Людині для існування необхідно виробляти життєві блага: продукти харчування, одяг, взуття, житло, транспортні засоби, меблі, засоби зв'язку, ліки та ін. Для виробництва благ потрібні ек ...

Форми і системи оплати праці на підприємстві
Темою курсової роботи є заробітна плата: її сутність, форми і методи оплати праці на підприємстві. Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що сучасна економічна ситуація в Ук ...

Діагностика відновлення основних фондів підприємства
Одне з чинних місць в управлінні матеріальними ресурсами займає процес відтворення та вдосконалення основних фондів. Мета даної роботи розглянути форми відтворення та вдосконалення осно ...