Суть інноваційних структур

Високі технології, що ґрунтуються на конверсії, організація яких має бути спрямована на виробництво високотехнічних, конкурентоспроможних на світових ринках та імпортно-замінних товарів;

Ресурсозберігаючі, екологічно чисті технології, які необхідні для більш повного вилучення мінеральних багатств із надр і глибокої комплексної переробки природної сировини;

Підтримка проектів щодо освоєння безвихідних технологій з видобутку, переробки та використання природної сировини допоможе зменшити ресурсовитратність і забезпечити додатковий дохід (від реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках продуктів глибокої переробки сировини);

Сучасні засоби комунікацій, виробництво засобів транспорту і зв’язку, створення і модернізація транспортних і інформаційних мереж

Перелічені пріоритети мають становити основу системи державних, регіональних і галузевих інноваційно-інвестиційних програм та отримати першочергову підтримку у вигляді прямих інвестицій, пільгових кредитів, податкових пільг тощо.

Головною умовою сталого зростання економіки є зміцнення інноваційної бази. Управлінські інновації, як і технічні нововведення, визначають сформування потенціалу, а також створення відповідних організаційно-економічних форм.

У теперішній час значно розширюються функції і завдання регіонів щодо раціонального використання природних ресурсів, забезпечення зайнятості населення та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Зростання ролі регіонів у соціально - економічному розвитку держави актуалізує дослідження факторів регіонального розвитку. На сучасному етапі важливе місце займає становлення таких форм територіальної організації господарства, як спеціальні економічні зони (СЕЗ). [2. с. 245].

Згідно з Законом України " Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон ”, на території України можуть створюватись спеціальні (вільні) економічні зони різних функціональних типів: вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, страхові, банківські тощо.

Окремі зони можуть поєднувати в собі функції, властиві різним типам спеціальних (вільних) економічних зон ".

З точки зору Д.М. Стеченко, вільна економічна зона - це частина території країни, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності, порядок застосування та дії законодавства. На такій території запроваджується особливий режим господарської діяльності іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями, а також вітчизняних підприємств і громадян [3. с. 204], причому, наголос зроблено саме на територіальному принципі організації ВЕЗ без урахування обмеження дії спеціального режиму пріоритетними видами економічної діяльності. Серед основних типів вільних економічних зон виділяються зовнішньоторговельні, комплексно-виробничі, науково-технічні, туристично-рекреаційні, офшорні та зони прикордонної торгівлі. Окремо від ВЕЗ розглядаються регіональні науково-технологічні парки (РНТП) як важлива форма перенесення високих технологій зі сфери фундаментальних розробок у сферу виробництва.

Українські науковці В.І. Пила та О.С. Чмир досліджують спеціальні (вільні) економічні зони, виділяючи і їх складі різні типи в залежності від обраних критеріїв, зокрема, за функціональним призначення розрізняють: 1) зовнішньо-торговельні; 2) торговельно-виробничі; 3) науково-технічні; 4) туристично-рекреаційні; 5) офшорні. При цьому спеціальну (вільну) економічну зону визначають як просторово обмежену частину території приймаючої держави, в межах якої встановлюється особливий режим економічної діяльності для забезпечення цілеспрямованого економічного розвитку території через за діяння зовнішніх інвестиційних ресурсів та активізацію зовнішньоекономічних зв’язків [3. с. 201].

Б.І. Суховірський зазначає, що сьогодні в Україні започатковано кілька напрямків формування територій з преференційним режимом:

) ВЕЗ як точки економічного зростання регіонів;

Подібні статті по економіці

Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
У будь-якій країні з ринковою економікою ефективно працююче інституційне середовище є необхідною базовою умовою для забезпечення сталої динаміки економічного зростання. Національна екон ...

Удосконалення форм праці та впровадження науково–технічного прогресу
Вирішальним засобом підвищення ефективності діяльності підприємства ресторанного господарства є вдосконалення форм праці та впровадження науково-технічного прогресу. Саме про вд ...

Ефективність використання оборотних коштів підприємства і шляхи її підвищення
кошти управління Господарсько-підприємницька діяльність неможлива без оборотних коштів. У процесі управління підприємством дуже важливо правильно визначити потребу в оборотних коштах. Вел ...