Аналіз зовнішнього середовища діяльності підприємства

Російсько-британський холдинг ТНК-ВР сьогодні залишається найбільшою в Україні компанією за обсягами переробки нафти. ТНК-ВР належить 50 АЗС, ще 180 працює з компанією на джобберських (франчайзингових) умовах. У 1999 році в Україну вийшла попередниця холдингу ТНК-ВР - Тюменська нафтова компанія. Тоді через постійні простої частина потужностей Лисичанського НПЗ вийшла з ладу, і реальний обсяг переробки нафти не перевищував мільйона тонн. У 2004 році новому власнику підприємства вдалося збільшити переробку до 6,6 млн. т. сировини. А в 2007 році Лисичанський НПЗ перший в Україні перейшов на випуск дизельного палива, що відповідає нормам Євро-4. Компанія запланувала і модернізацію виробництва вартістю $ 350 млн., що дозволило б випускати бензини, що відповідав би нормам Євро-4. Утім, за словами президента компанії ТНК-ВР Коммерс Сергія Лізунова, реалізацію цих планів поки що гальмує відсутність у державі відповідних умов. "Сьогодні ввозити паливо з-за кордону вигідніше, ніж виробляти його в Україні. Саме тому протягом минулого року в країні стабільно працювали лише два заводи з шести", - говорить він.

Ще один іноземний інвестор - російська нафтова компанія ЛУКОЙЛ - до вересня 2007 року проводила масштабну реконструкцію Одеського НПЗ, який їй належить, (потужності дозволяють виробляти близько 3 млн. т. нафтопродуктів на рік) і ввозила нафтопродукти російських і білоруських НПЗ для власної мережі АЗС (178 заправок). Незважаючи на те, що реконструкція підприємства була закінчена у минулому році, переробляти на ньому нафту в компанії вирішили лише з квітня. У прес-службі Лукойла пояснюють це кон'юнктурою - імпортувати пальне сьогодні дешевше, ніж виробляти в Україні. "Керівництво країни визначилося з тим, що імпорт пріоритетніший, ніж переробка, тому й говорити про те, що в найближчий час що-небудь зміниться, не доводиться", - пояснюють у компанії.

Найбільшою серед українських учасників нафтового ринку є група Приват. Їй належить 42% головної української компанії-видобувача вуглеводнів ВАТ Укрнафта, роздрібна мережа якої нараховує 563 заправки. Незважаючи на те, що ця група володіє міноритарним пакетом у Укрнафті, їй вдається здійснювати контроль над компанією завдяки лояльному менеджменту. Привату належить два західноукраїнських нафтопереробних заводи: Нафтохімік Прикарпаття (Надвірнянський НПЗ) і НПК Галичина (Дрогобицький НПЗ). Останній був проданий групі в 2006 році структурами підприємця Ігоря Єремєєва. Утім, нафтовий бізнес групи Приват незабаром може бути реструктуризованим. Як заявив уповноважений президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський, Приват має намір продати свої західноукраїнські НПЗ і веде переговори з державною нафтовою компанією Азербайджану. А генеральний директор і співвласник ТОВ НК Альфа-Нафта (володіє 498 АЗС і 66 нафтобазами) Айк Памбухчян заявив про можливий продаж свого бізнесу Привату.

Помітний гравець українського ринку нафтопродуктів - група компаній Континіум Ігоря Єремєєва, що володіє мережею WOG (371 заправка), а також Херсонським НПЗ. У 2007 році він викупив підприємство у російської групи Альянс. А концерн Галнафтогаз, що входить в Універсальну інвестиційну групу, яку пов'язують з підприємцем Віталієм Антоновим, володіє мережею АЗС з 255 заправок під брендом ОККО (всього компанія експлуатує 286 заправок).

Великим державним активом у сфері нафтопереробки є ЗАТ Укртатнафта, за який зараз ведуть боротьбу НАК Нафтогаз України, Татарія (в особі Татнефти і міністерства земельних і майнових відносин республіки), а також компанії, афілійовані з групою Приват. Татарська сторона контролювала підприємство через міністерство земельних і майнових відносин (28,77%), Татнафта (8,61%), швейцарську Amruz Trading (8,34%) і американську SeaGroup International (9,96%). Однак у травні 2007 року акції Укртатнафти, що належать іноземним компаніям, були списані на користь Нафтогазу, у результаті чого пакет НАК збільшився з 43,054% до 61,35%. Ще 1% належить ТОВ Корсан, пов'язаному з групою Приват.

Подібні статті по економіці

Витрати основної діяльності залізничного транспорту
Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Ґрунтуючись на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи набуті студентами знання, він допоможе майб ...

Шляхи покращення інноваційного типу розвитку
Діяльність суспільства, яка характеризує його розвиток, - це специфічний спосіб ставлення людини до дійсності. Економічна діяльність матеріальна, але її доповнює духовність, робота інтел ...

Центральний банк і монетарна політика
Гроші - важливий елемент ринкової системи господарства, і стабільність грошової системи держави - обов’язкова умова нормального функціювання всієї національної економіки. Розлад гро ...