Поняття класифікації та групування
Головний принцип будь-якого поділу ґрунтується на двох положеннях:
1) в один клас, групу об'єднуються елементи певною мірою подібні між собою;
2) ступінь подібності між елементами, які належать до одного класу, значно вищий, ніж між елементами, що належать до різних класів.
У кожному конкретному дослідженні вирішуються три питання:
1) що взяти за основу групування;
2) скільки груп, позицій необхідно виокремити;
3) як розмежувати групи [3, 31].
Основою групування може бути будь-яка атрибутивна чи кількісна ознака, що має градації. Таку ознаку називають групувальною. Залежно від складності масового явища (процесу) та мети дослідження групувальних ознак може бути одна, дві й більше.
У статистичній практиці часто вдаються до розбиття сукупностей за атрибутивними ознаками - класифікації та номенклатури, їх розробляють міжнародні й національні статистичні органи та рекомендують як статистичний стандарт. Здебільшого йдеться про багатоступеневу класифікацію з докладною номенклатурою груп і підгруп, із чітко визначеними вимогами та умовами віднесення елементів сукупності до тієї чи іншої групи.
У міжнародній статистиці відома галузева класифікація видів економічної діяльності, стандартна класифікація занять, стандартна торговельна класифікація. Різновидом класифікації є товарні номенклатури, наприклад Брюссельська митна номенклатура.
Кожній класифікаційній позиції надається код (шифр), який замінює її назву і є постійним засобом ідентифікації під час передавання інформації по каналах зв'язку, комп'ютерної обробки тощо. Так, згідно з міжнародним стандартом галузевої класифікації, розробленої статистичною комісією ООН, код виду економічної діяльності складається з чотирьох цифр. Наприклад, 15 5 2 означає:
15 - код галузі обробної промисловості «Виробництво продуктів харчування та напоїв»;
5 - виробництво напоїв;
2 - виробництво вин.
Кожна класифікація є сталою, забезпечуючи порівнянність даних у просторі та часі.
Поряд з класифікацією для висвітлення певних аспектів конкретного дослідження використовують групування, на яке покладаються такі аналітичні функції [3, 32]:
) вивчення структури та структурних зрушень;
2) визначення типів соціально-економічних явищ, виокремлення однорідних груп і підгруп;
3) виявлення взаємозв'язків між ознаками.
Згідно з цими функціями розрізняють три види групувань: структурне, типологічне, аналітичне.
Структурне групування характеризує склад однорідної сукупності за певними ознаками. Наприклад, склад населення регіону за місцем проживання (табл. 1). За даними таблиці з 5,3 млн населення регіону в містах проживає 3,5 або 2/3 загальної кількості. На одного сільського жителя припадають двоє міських. Кожна група характеризується також кількістю та часткою населення працездатного віку, і це поглиблює аналіз структури.
Таблиця 1
Поділ населення регіону, млн. осіб, за місцем проживання
Місце проживання |
Усе населення |
У тому числі у працездатному віці |
Міста |
3,5 |
2,1 |
Сільська місцевість |
1,8 |
0,9 |
Разом |
5,3 |
3,0 |
Подібні статті по економіці
Економіка сім'ї теоретичний аспект
Cкладність і суперечливість просування економіки України
шляхом ринкових реформ значною мірою пов'язані з недооцінкою загальної ролі
сектора сімейної економіки у формуванні ринкової сист ...
Тіньова складова національної економіки та напрямки протидії
Світовий історичний досвід господарювання показує, по-перше, що
"тіньова" економіка у різних масштабах існувала практично у всіх
економічних системах, по-друге, - багатогранні ...
Аналіз економічної діяльності ТОВ Дім плюс Дім
Повна назва підприємства: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
«Дім плюс Дім».
Скорочена назва: ТОВ «Дім плюс Дім».
Правовий статус підприємства: Юридична особа..
Права і обов ...