Резерви підвищення доходів від операційної діяльності та управлінські рішення відповідно його досягнення
У цьому разі якість обслуговування справляє суттєвий плив на обсяги формування доходу.
. Покращення умов та охорони праці. Використовувати на підприємстві систему нематеріального заохочення працівників з метою підвищення їх продуктивності праці, що призведе до збільшення обсягів товарообороту і відповідно доходів.
Більшість з перелічених резервів потребує певних витрат, тому при плануванні заходу не треба ставити мету тільки збільшити доходи, необхідно досягти випереджаючих темпів збільшення доходів над темпами збільшення витрат, що є умовою збільшення прибутку.
Наступним етапом управління прибутком є розробка політики формування затрат.
Управління витратами обертання передбачає:
Організацію обліку витрат обертання в цілому і по статтях затрат, що створює інформаційну базу для прийняття управлінських рішень.
Аналіз витрат обертання, що дозволяє оцінити стан витрат обертання, ступінь раціональності вироблених затрат, дати кількісну оцінку факторам, котрі впливають на суму і рівень витрат обертання.
Нормування витрат обертання, яке передбачає визначення граничних розмірів по окремих видах затрат (норми спецодягу, натуральний (природний) збиток, товарні запаси та ін.).
Планування (прогнозування) витрат обертання, яке дозволяє визначити мінімальні і максимальні границі витрат обертання, можливий розмір витрат обертання при плановому обсязі діяльності і рівні використання ресурсів, і вибрати такий варіант плану витрат обертання, котрий у максимальній мірі відповідає досягненню цільового розміру прибутку.
Контроль і оперативне управління затратами.
При формуванні затрат управляючого об`єкта слід виходити із наступного:
Приріст загальної суми витрат обертання не повинен перебільшувати приріст доходів, що є умовою отримання прибутку від товарообороту. Максимізація одержуваного прибутку досягається при умові рівності граничних затрат з граничними доходами.
Мінімальний рівень витрат обертання (середніх витрат) досягається при такому обсязі діяльності підприємства, коли граничні витрати обертання за своєю величиною відповідають середнім витратам. Такий обсяг діяльності є оптимальним.
Подальше збільшення обсягів діяльності призведе до збільшення розміру середніх витрат обертання, що являється неефективним.
Не завжди зниження витрат обертання свідчить про ефективність діяльності підприємства, оскільки це може призвести до зниження стандарту обслуговування покупців, а як наслідок до падіння попиту споживача, зниження товарообороту, зростання рівня затрат і втрати прибутку.
Розмір затрат залежить від вибору ресурсів, що забезпечують певний обсяг діяльності підприємства.
Підприємство повинно намагатися використовувати такий набір факторів виробництва, котрий забезпечує один і той же обсяг діяльності (товарооборот) з найменшими затратами на введенні фактори виробництва. Тому при обґрунтуванні затрат необхідно проводити розрахунки, виходячи із можливості альтернативного використання ресурсів і вибирати найбільш відповідний варіант.
Таким чином управління витратами обертання повинно бути спрямоване не на зниження розміру витрат обертання, а на їх оптимізацію.
Управління прибутком пов`язане з прийняттям рішення про розмір прибутку і рівень рентабельності на вкладений капітал на основі перевірки відповідності обсягу прибутку, який одержує підприємство (як різницю між прогнозним обсягом доходів і поточними затратами), його цільовому розміру.
Однак доцільність та життєздатність будь-якої діяльності залежить від умов та можливостей здійснення процесу відтворення на розширеній основі. Для безперервного процесу відтворення необхідне безперечне виконання деяких умов:
по-перше, постійний характер одержання прибутків. Слід зазначити, що для потенційних інвесторів, акціонерів головне прибуток, який отримується не тільки у звітному періоді, але й в наступних періодах;
по-друге, максимальне наближення значення реального прибутку до його номінальної величини. Реальний прибуток, як економічна категорія відображає життєздатність окремого підприємства, тому він повинен створювати основу для подальшої ефективної його діяльності, фінансового росту. В сучасних кризових умовах підприємства змушені широко використовувати товарообмінні (бартерні) операції, після чого, підприємство має обмежену суму грошових коштів, що стає перепоною для нормального процесу відтворення;
по-третє, прибутки від основної діяльності підприємства повинні бути переважними серед усіх інших джерел, що свідчить про наявність попиту на продукцію, що реалізується підприємством. Наявність попиту на продукцію підприємства, підтверджує конкурентоспроможність підприємства і можливості задовольнити вимоги споживачів у продукції підприємства, а також доцільність продовження його стабільної комерційної діяльності в обраному напрямку та необхідність оцінки можливостей подальшого росту і розширення виробництва.
Подібні статті по економіці
Автоматизована система обліку кадрів на підприємстві
Функціонування будь-якої
системи управління пов’язано з циркуля-цією в ній інформації. Будь-який процес
управління - перш за все, інфор-маційний процес, який передбачає виконання ...
Види економічного ефекту від впровадження науково-дослідних робіт
В
економічній науці першорядне значення мають питання, пов’язані з оцінкою
ефективності ресурсів, які використовуються, витрат, які здійснюються та
рішень, що приймаються. Всі проблеми ...
Американський неолібералізм. Монетаризм
Монополізація економіки,
виникнення державно-монополістичної форми власності, усесвітня економічна криза
20 - 30-х рр. Поставили під сумнів основні постулати ортодоксального
неокласицизму. ...