Аналіз динаміки цін на електроенергію, та її вплив на прибуток

Підвищення тарифів на комунальні послуги, в тому числі на електроенергію - одне з найбільш актуальних питань, що хвилюють громадян України. Без сумніву, людей цікавить, чому збільшується вартість «благ цивілізації». Розуміючи гостроту проблеми, Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ), яка встановлює тарифи на електроенергію по всій території Україні, надала свої рекомендації щодо роз'яснювальної роботи з приведення тарифів на електроенергію для населення до рівня, що відшкодовує витрати на її виробництво, передачу і постачання.

Почнемо з того, що роздрібні тарифи на електроенергію для непобутових споживачів (так званих промислових споживачів, до яких не відноситься населення) формуються кожен місяць, а їх розрахунок проводиться за формулою, в якій складаються такі складові: прогнозована оптова ринкова ціна, тариф на передачу місцевими (локальними) електромережами та тариф на постачання електроенергії. Крім того, враховуються нормативні технологічні втрати при її транспортуванні.Оптова ринкова ціна - це вартість електроенергії для енергопостачальних компаній, вона однакова для всіх регіонів Україні. Вся електрика, вироблена генераціями країни: атомними-, тепловими-, гідростанціями, альтернативними джерелами і т. д. надходить в держструктуру, яка називається «Енергоринок». У свою чергу «Енергоринок» формує середню ціну, тобто оптову. Цю ціну до відома енергопостачальних компаній (серед яких, зокрема, і «Херсонобленерго») доводить НКРЕ.

Зростання оптової ринкової ціни на електроенергію та витрат на її передачу і постачання обумовлено, насамперед, збільшенням витрат на паливо у зв’язку із зростанням вартості первинних енергоносіїв, зокрема, природного газу, ядерного палива, вугілля. Енергопостачальні компанії на загальних підставах купують електроенергію за оптовою ціною. З вищесказаного видно, що «обленерго» не впливають на величину роздрібного тарифу при його формуванні. У роздрібному тарифі частка оптової ціни - 80-85%. А 15-20% в роздрібному тарифі припадає на передачу та постачання електроенергії. Завдяки цим тарифам відшкодовуються витрати енергопостачальної компанії за основними видами діяльності - передача та постачання електричної енергії. В тому числі відшкодовуються втрати електричної енергії в мережі, витрати на реконструкцію та модернізацію обладнання та сплату податків. Тарифи на електричну енергію для побутових споживачів (населення) фіксовані та однакові по всій території України. За даними НКРЕ, сьогодні населення лише частково оплачує фактичну собівартість електроенергії. Станом на 1 березня 2011 року населення відшкодувало лише 25,65% реальних витрат на виробництво, передачу та постачання електричної енергії. Різниця покривається промисловими, сільськогосподарськими, бюджетними та іншими споживачами, незважаючи на те що загальні витрати на виробництво, передачу та постачання електрики для промислового сектора набагато нижчі, ніж для населення. Як стверджують в НКРЕ, внаслідок занижених розцінок на кіловат-годину для населення «роздрібні тарифи на електроенергію для непобутових споживачів України є фактично завищеними приблизно на 22%, внаслідок чого постійно збільшується кінцева ціна на всі їх товари та послуги», тарифи побутових і не побутових споживачів наведено в таблиці 2.4. Йдеться, зокрема, про більшість продуктів харчування, промислових виробів, побутових та інших послуг, питома вага електроенергії в яких займає істотну частку.

Таблиця 1.4 - Тарифи на електроенергію, 2011 рік

Практика перехресного субсидування населення промисловістю, що склалася в Україні, абсолютно протилежна світовим тенденціям, коли ціна електрики для населення, як правило, вище, ніж для непобутових споживачів. Фахівці НКРЕ зробили порівняльний аналіз цін на електроенергію для населення в країнах СНД і в Європі. Так, тарифи на електроенергію для населення в Україні є найбільш низькими не тільки в Європі, але й серед країн колишнього СРСР. Станом на другий квартал минулого року, зокрема, в Казахстані ціна кіловат-години складала 4,55 цента, у Росії - 5,27, у Вірменії - 6,59, в Грузії - 7,55, у Молдові - 11,45 цента. Серед усіх держав знайшлися лише дві (Литва та Україна), де тариф для населення нижче, ніж для промисловості.

Подібні статті по економіці

Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки
Успішне проведення ринкових реформ в Україні неможливо без ефективної структурно-інвестиційної політики перетворення економіки з метою створення сприятливого інвестиційного клім ...

Багатомірна класифікація нового об’єкта методами дискримінаційного аналізу
Поділ сукупностей на групи, однорідні в тому чи іншому розумінні, пов'язаний з такими діями, як систематизація, типологія, класифікація, групування. Традиційно зазначений поділ виконують ...

Фінансова криза та можливі шляхи її подолання
Економіка ніколи не стоїть на місці, її розвиток постійно йде вгору, але кожна висота починається з падіння. Це породжує циклічний характер світового господарства. Економічний цикл - це п ...