Методика проведення фінансового аналізу

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємно доповнюють один іншого. Тому на практиці нерідко будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників. Ці види особливо коштовні при міжгосподарських зіставленнях, тому що дозволяють порівнювати звітність зовсім різних за родом діяльності й об`єктами виробництва підприємствам.

Стабільність фінансового становища підприємства в значній мірі залежить від доцільності й правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. Активи динамічні по своїй природі. У процесі функціонування підприємства величина активів та їхня структура перетерплюють постійні зміни.

Висновки про якісні зміни, що мали місце у майновому положенні підприємства, їхньої прогресивності, роблять на підставі ряду критеріїв. Як формалізовані критерії виступають показники динаміки й структури господарських коштів: частка матеріальних активів у загальній сумі необоротних активів, частка активної частини основних коштів, частка швидкореалізуємих активів, коефіцієнт придатності основних коштів, характеристика вікового складу й т.п.

Структура господарських коштів підприємства істотно залежить від виду діяльності,обсягів виробництва, інших факторів. Тому формалізовані критерії повинні доповнюватися неформалізованими, які встановлюють, виходячи із природи бізнесу даної конкретної комерційної організації, суб`єктивних оцінок прогресивності тих або інших структурних зрушень у його майновому положенні.

Аналіз виконують по ряду взаємозалежних аналітичних таблиць. За допомогою цих таблиць може реалізуватися найпростіший факторний аналіз на основі детермінованих моделей [5].

Найважливішою частиною господарських коштів підприємства є активи, що характеризують його виробничі потужності. До них відносяться основні кошти та виробничі запаси.

Фінансовий стан організації можна оцінювати з погляду короткострокової й довгострокової перспективи.

У першому випадку критерій оцінки - ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність вчасно й у повному обсязі зробити розрахунки по короткострокових зобов`язаннях. Приклади подібних операцій- розрахунки із працівниками по оплаті праці, з постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності й зроблені послуги, з банком по позичках і т.п.

Ліквідність і платоспроможність не тотожні один одному. Коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансове становище як задовільне, однак власне кажучи ця оцінка може бути помилковою, якщо в поточних активах значна питома вага приходиться на неліквіди й прострочену дебіторську заборгованість [42].

Платоспроможність означає наявність у комерційної організації коштів й їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є :

наявність у достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку;

відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Для погашення поточних зобов`язань можуть використовуватися різноманітні види активів, що розрізняється оборотністю, тобто часом, таке розташування розділів балансу прийняте в багатьох економічно розвинутих країнах.

Подібні статті по економіці

Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки
Успішне проведення ринкових реформ в Україні неможливо без ефективної структурно-інвестиційної політики перетворення економіки з метою створення сприятливого інвестиційного клім ...

Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки
Банківська система - одна з найважливіших та невід’ємних структур економіки. Її функціонування - запорука успіху проведення економічних реформ у сучасних умовах. У процесі становл ...

Центральний банк і монетарна політика
Гроші - важливий елемент ринкової системи господарства, і стабільність грошової системи держави - обов’язкова умова нормального функціювання всієї національної економіки. Розлад гро ...