Аналіз персоналу підприємства

За даними таблиці 2.13 продукція у порівняльних цінах протягом трьох років найнижчий показник мала у 2007 р., який становив 23964,4 тис. грн., а найвищий спостерігався у 2009 р. − 33397,9 тис. грн.

Середньоспискова чисельність штатних працівників найбільшою спостерігалась в 2007 р. чисельністю 1159 чоловік, а найнижча чисельність 834 чол. у 2009 р.

Середньорічна чисельність виробничого персоналу найбільшу чисельність становила 985 чол. у 2007 р., а у 2009 р. вона становить вже всього 709 чоловік. Загальна кількість людино-днів відпрацьованих всіма працівниками протягом трьох років становила сталу кількість, а саме 1319832 людино-днів. Загальна кількість людино-годин відпрацьованих всіма працівниками найнижчою спостерігалася у 2007 році − 1319800, а найвища − 1319832 людино-годин. Середньорічна продуктивність праці працівників спостерігалася найнижчою у 2007 році і вона становила 1800,9 тис. грн/чол., а найвищий показник у 2009 р., який становив 3356,0 тис. грн/чол. Середньорічна продуктивність праці виробничого персоналу була найвищою протягом 2009 р. і становила 2248,5 тис. грн./чол., а найнижчий показник спостерігався у 2007 році та становив 1206,6 тис. грн./чол. Найнижчий показник середньоденної продуктивності праці виробничого персоналу становив у 2007 р., яка становила 400,3 тис. грн./чол., а найвищий показник спостерігався у 2009 р. − 832,2. Середньогодинна продуктивності праці виробничого персоналу у 2007 р. становила 93,8 тис. грн./чол., а у 2009 р. досягла найвищого показника в 170,4 тис. грн./чол.

Ці показники залежать від правильного набору чисельності персоналу, адже пере набір персоналу може значно погіршити показники продуктивності праці.

Проаналізувавши персонал підприємства як загальний висновок можна сказати те, що весь персонал підприємства розподіляється по двох групах:

‒ промислово виробничий персонал, що задіяний в основній діяльності. До нього відносять працівників основних та допоміжних цехів, підсобних виробництв, заводських лабораторій і відділів, очисних споруджень, вузлів зв’язку, інформаційно-обчислювальних центрів, усіх видів охорони, заводоуправлінь і т.д.

‒ персонал невиробничих підрозділів, що займається не основною діяльністю.

До його складу входять працівники, зайняті обслуговуванням житлового і комунального господарства, медичних установ, установ дошкільного виховання.

.3. Сучасний стан форми і системи оплати праці в умовах ВАТ «Бердичівська фабрика одягу»

На підприємстві діють три основні системи оплати праці: відрядно преміальна, почасово преміальна та оплата праці в залежності від встановленого окладу. Фонд оплати праці - основна складова частина фонду споживання. Під фондом оплати праці розуміють всю суму виплат, визначених по тарифах, окладах і розцінках, прогресивних доплатах, преміальних системах, а також матеріальним заохоченням, соціальних доплатах, та інші виплати з прибутку. Структуру фонду оплати праці на ВАТ «Бердичівська фабрика одягу» розглянуто в наступній таблиці.

Таблиця 2.14 Структура фонду оплати праці

Подібні статті по економіці

Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки
Банківська система - одна з найважливіших та невід’ємних структур економіки. Її функціонування - запорука успіху проведення економічних реформ у сучасних умовах. У процесі становл ...

Антимонопольна політика держави і її місце у встановлення сучасних ринкових відносин в Україні
В економічній системі розвинутих країн світу оптимально поєднуються ринкові важелі саморегулювання народного господарства з державним регулюванням. Незважаючи на це, економіка цих країн ...

Договірні взаємовідносини і партнерські зв'язки у підприємницькій діяльності
Договір є одним з основних видів зобов’язань по передачі товару, продукції чи наданні послуг в власність та розпорядження. Історія правового регулювання договору нараховує майже 4 тисяч ...