Методики розрахунку виробничої потужності

При формуванні виробничої потужності приймаються до уваги наступні чинники:

v номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;

v структура і обсяг основних засобів;

v якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу;

v передові технічні нормативи продуктивності обладнання, використання площ, трудомісткість виробів, вихід продукції із сировини;

v прогресивність технологічних процесів;

v режим роботи підприємства;

v ступінь спеціалізації;

v рівень організації виробництва та праці;

v якість сировини і ритмічність поставок;

v фонд робочого часу обладнання.

Вихідні дані та послідовність розрахунків, за якими визначається виробнича потужність підприємства, наведені в таблиці (див. Додаток 1). Розрахунки виконуються технологічними й економічними службами підприємства. Виробничі підрозділи, які за виробничою потужністю нижчі від рівня провідних, повинні розглядатися як «вузькі місця», за якими необхідно розробити й впровадити технічні й організаційні заходи, які дадуть змогу довести їх пропускну спроможність до рівня провідних підрозділів підприємства. Можуть бути вжиті заходи щодо заміни устаткування, технології, збільшення змінності роботи на окремих дільницях.

До розрахунків виробничої потужності підприємства входять як встановлене, так і невстановлене устаткування, яке є на підприємстві (крім резервного). Крім того, виробнича потужність розраховується виходячи із максимально можливого річного часу роботи устаткування та використання виробничих площ.

Розрізняють наступні фонди часу:

v календарний;

v режимний (номінальний);

v плановий(ефективний, корисний).

Календарний фонд часу

() виробничого обладнання є базою для розрахунку інших видів фонду робочого часу в плануванні і визначається як добуток числа днів у даному календарному періоді () на число годин роботи на добу (t):

(1.3)

Режимний або номінальний фонд робочого часу

) машини (агрегату) залежить від числа календарних днів () і

числа неробочих днів () на рік, а також від прийнятого на підприємстві режиму змінності роботи на добу :

=( - )* t (1.4)

де t - середнє число годин роботи машини на добу в робочі дні за прийнятим режимом змінності з врахуванням скороченої тривалості зміни в святкові дні, або:

=[( - )* - * ] * (1.5)

де - число вихідних і святкових днів у плановому періоді;

- тривалість робочої зміни, годин;

- число передвихідних (передсвяткових) днів зі скороченою тривалістю робочої зміни;

- час, на який скорочена тривалість робочої зміни в передсвяткові і передвихідні дні, год.;

- режим змінності роботи підприємства (1,2, 3 зміни).

Плановий (ефективний, дійсний) фонд робочого часу

() обладнання дорівнює різниці між режимним (номінальним) фондом () і сумою витрат часу на ремонт, налагодження, переналагодження цього обладнання протягом планового періоду:

Подібні статті по економіці

Аналіз ефективності діяльності малого підприємства
Наприкінці ХХ ст.. малий бізнес в Україні став реальністю і перетворився у самостійний сектор економіки, зорієнтований на ринкові умови розвитку. За останнє десятиріччя функціонуванн ...

Земельні ресурси підприємства
Високоефективну і конкурентоздатну економіку можуть формувати і розвивати лише професійно компетентних і досвідчених управлінських кадрів всіх рівнів, перш за все господарських керівник ...

Антимонопольна політика держави і її місце у встановлення сучасних ринкових відносин в Україні
В економічній системі розвинутих країн світу оптимально поєднуються ринкові важелі саморегулювання народного господарства з державним регулюванням. Незважаючи на це, економіка цих країн ...