Методики розрахунку виробничої потужності
У загальному вигляді виробнича потужність (Впі) провідного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції може бути визначена за однією з таких формул:
Впі=Пв * Ф`еф *КУс (1.8)
або (1.9)
де Впі - потужність і-го виробничого підрозділу підприємства одиниць продукції;
Пв - продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру продукції за годину;
Ф'еф - ефективний річний фонд часу роботи одиниці устаткування, год.;
КУс - середньорічна кількість устаткування;
Тр - трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за такою формулою:
(1.10)
де t0 - норма часу на виготовлення одиниці продукції (годин);
Квн - коефіцієнт виконання норм часу.
Інакше потужність можна визначити за такою формулою:
(1.11)
Розраховується також технологічна спроможність (потужність) решти виробничих ланок підприємства (поряд із провідними цехами чи дільницями). Такі розрахунки необхідні для виявлення невідповідності між потенційними можливостями з випуску продукції (надання послуг) окремих виробничих підрозділів та забезпечення узгодженої технологічної пропорційності між взаємопов'язаними виробничими ланками. Ступінь відповідності потужностей різних структурних підрозділів підприємства визначають через розрахунок і порівняння коефіцієнтів суміжності, які характеризують співвідношення потужностей провідного підрозділу та решти виробничих ланок.
Виробнича потужність залежить від характеру підприємств, цехів, рівня їх спеціалізації, якими визначається організаційний тип виробництва.
На неперервно-потокових лініях
, а також на конвеєрі потужність визначається за формулою:
(1.12)
де r - такт робочої лінії чи конвеєра.
В умовах потоково-масового виробництва
при вузькій спеціалізації робочих місць визначається потужність групи робочих місць, які виконують дану операцію при обробці конкретної деталі, потужність розраховується за такою формулою:
(1.13)
В умовах серійного виробництва
розрахунок виробничої потужності ускладнюється тим, що за кожним робочим місцем закріплюється велика кількість деталеоперацій. Як вимірник виробничої потужності використовується типовий виріб-представник:
(1.14)
де Тр.пр - технічно розрахована норма часу на обробку комплекту деталей виробу - представника на даній групі устаткування.
В умовах серійного виробництва з широкою номенклатурою
випуску виробів, а також у одиничному та дрібносерійному виробництвах розрахунок виробничої потужності ведеться у такій послідовності:
а)визначається трудомісткість обробки виробів
і
усієї виробничої програми за групами устаткування:
(1.15)
де ТN - трудомісткість виробничої програми (години);і - кількість продукції за виробничою програмою, нат. од.
б)розраховується ефективний фонд часу роботи
за групами устаткування, що взаємозамінюються, тобто визначається пропускна спроможність устаткування:
(1.16)
де Пспр - пропускна спроможність устаткування, верстато-годин;
в) ефективний фонд часу по кожній групі устаткування ділять на трудомісткість програми по даному виду робіт і визначають коефіцієнт виробничої потужності цеху чи дільниці
(Кпотуж):
(1.17)
Коефіцієнт виробничої потужності
- це співвідношення пропускної спроможності групи устаткування та трудомісткості її виробничої програми;
г) за провідною групою устаткування встановлюють коефіцієнт виробничої потужності цеху (дільниці) і проектують заходи щодо розширення "вузьких місць";
д) визначають потужність цеху
Подібні статті по економіці
Витрати основної діяльності залізничного транспорту
Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Ґрунтуючись
на матеріалах інших економічних дисциплін і значною мірою узагальнюючи набуті
студентами знання, він допоможе майб ...
Аналіз товарних запасів в магазині
Становлення ринкових відносин в Україні характеризується
динамічною зміною економічної ситуації, зростаючою невизначеністю розвитку
складових господарської системи. Сьогодні мало не всі ...
Американський неолібералізм. Монетаризм
Монополізація економіки,
виникнення державно-монополістичної форми власності, усесвітня економічна криза
20 - 30-х рр. Поставили під сумнів основні постулати ортодоксального
неокласицизму. ...