Вибір оптимальної комбінації виробничих ресурсів при заданих цінах на них і технології. Формування витрат на виробництво блага

У другому випадку ми маємо постійний ефект масштабу, темпи зростання обсягів виробництва співпадають з темпами зростання використання ресурсів. Еластичність випуску від використання ресурсів дорівнює одиниці.

У третьому випадку темпи зростання обсягів виробництва відстають від темпів зростання використання ресурсів. Еластичність випуску від використання ресурсів менше одиниці, ми маємо негативний ефект масштабу.

У виробничій функції Кобба-Дугласа

Q = B * Kc * Ld

коефіцієнт с - коефіцієнт еластичності за працею,

а коефіцієнт d - коефіцієнт еластичності за капіталом.

За умовою дано,що с =0,5 та d = 0,3. Щоб дізнатися ефект масштабу, ми додаємо степеневі показники 0,5+0,3 = 0,8. Відповідно ефект масштабу моєї функції є негативним (спадним).

Проілюструємо дану ситуацію за допомогою функцій середніх витрат і за допомогою ізоквант:

Ілюстрація нейтрального ефекту масштабу за допомогою функції середніх витрат

Криві довгострокових і короткострокових витрат мають V-подібний характер. Але в короткостроковому періоді це пов’язано з законом спадної віддачі від ресурсу, а у довгостроковому - з дією ефекту масштабу виробництва.

Короткостроковий період - це період часу, занадто короткий для зміни виробничих потужностей, протягом якого деякі фактори виробництва не можуть бути змінені. У короткостроковому періоді усі витрати розподіляються на змінні та постійні. Довгостроковий - це період часу, який є достатнім для того, щоб можна було внести зміни в усі фактори виробництва. Тобто у довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними. На короткостроковому відрізку часу підприємство зможе змінити тільки інтенсивність використання виробничих потужностей, на довгостроковому - змінити саму потужність підприємства.

Довгостроковий період характеризується всією картою ізоквант. У довгостроковий період змінюються обсяги використання обох ресурсів, тому стадії виробництва будуть характеризувати всю множину ізоквант [7].

Висновок

У ході написання даної роботи були теоретично розглянуті та на конкретних прикладах з’ясовані такі основні поняття мікроекономіки, як попит, пропозиція, рівноважна ціна, взаємодія попиту та пропозиції, поведінка споживача, модель споживання за обмеженого бюджету.

Під пропозицією розуміють ту кількість товарів (або послуг), яку бажають і можуть поставити на ринок або надати споживачам виробники за кожної даної ціни. Ту також, як і у випадку попиту, враховується як бажання, так і можливості виробництва. Знову ж таки, пропозиція відноситься до конкретного періоду часу і до конкретних умов, які можна віднести до цінових і нецінових факторів пропозиції.

Функції попиту і пропозиції кожна окремо характеризують свою сторону ринку певного товару. Щоб зрозуміти, як діє ринок в цілому, і як при цьому установлюються ціни і кількість товару, що купується, потрібно розглянути взаємодію попиту і пропозиції. Для цього необхідно сумістити криві попиту і пропозиції, внаслідок цього отримаємо так звану антифрикційну ринкову модель балансу попиту і пропозиції. Вона показує, що із всіх можливих обсягів продажу і закупок товару за різними цінами існує тільки одна ціна, за якої наміри споживачів і виробників співпадають. Це і є рівноважна ринкова ціна, яка визначається точкою перетину кривих попиту і пропозиції, а відповідний цій цілі обсяг попиту і пропозиції є рівноважним, тобто вся вироблена продукція може бути закуплена споживачами.

Модель поведінки споживача будується за загальними правилами мікроекономічного моделювання і включає три основних елементи: мету, обмеження, вибір.

Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто в максимізації корисності.

Обмеження - це всі обставини, які не дозволяють споживачу отримати все, що забажається, найважливішими з них є ціни товарів і послуг та доход споживача.

Вибір полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і структури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб.

Для узагальнення інформації про технологічно ефективний спосіб виробництва, доступний для даних умов, користуються поняттям виробничої функції - це функція, незалежні змінні якої набувають значення обсягів ресурсів, які використовуються для виробництва продукції (фактори виробництва), а залежною змінною є значення обсягу виробленої продукції.

Подібні статті по економіці

Державний бюджет. Дефіцит бюджету
ХХ століття визначилось значним розвитком суспільства і, як результат цього, розвитком держави взагалі. Однією з найважливіших передумов розвитку та існування сучасної демократичної де ...

Інноваційні напрями регіонального розвитку
У сучасних умовах господарювання інноваційна діяльність служить могутнім каталізатором розвитку економіки, тому що вона являє собою інструмент конкуренції. Сьогодні Україна пережива ...

Державна інвестиційно-інноваційна політика
інноваційний політика україна економіка В теперішній час, на етапі економічного зростання України, регулювання інвестиційного і інноваційного процесів з боку держави набувають особливого ...