Проблеми та шляхи вдосконалення обліку витрат на виробництво

Під собівартістю продукції розуміють в економічному значенні сукупні витрати на її виробництво і збут, тобто вартість всіх ресурсів, що була використана підприємством для перетворення вхідного продукту у вихідний за умови розширеного відтворення.

Бухгалтерський облік розглядається як цілісна концептуальна система, що є сукупністю елементів певного змісту і форми, пов’язаних між собою та об’єднаних інформаційними потоками. Це, з одного боку, складна система, яка не може бути вивчена з однієї позиції в часі або просторі; з другого - це система, побудована для вирішення багатоцільового завдання; з третього - він система, що складає підсистему більш складнішої системи - управління; і з четвертого - інформаційна система з властивостями кібернетичних систем, адже одним із основних її завдань є переробка та надання інформації [7, c. 13]. витрата бухгалтерський облік звітність

Обґрунтовано, що для поширення інтеграційних можливостей обліку в управлінні формуванням витрат необхідно використовувати багаторівневий системний підхід, який передбачає:

• на теоретичному рівні - розробку класифікацій, сукупність яких виявиться достатньою для характеристики витрат як об’єкта обліку. Їх ціль - упорядкування деяких угрупувань об’єктів, різних за характером, сферами функціонування, цілевою орієнтацією, завдяки виділенню відповідних груп за специфічними, тільки їм властивими ознаками, розкрити їх внутрішній зміст, розпізнати властивості та оцінити пов’язані з ними можливості;

• на концептуальному рівні - посилення акцентів на підлеглості функції обліку витрат інтересам системи управління в формулюванні цілей і головних завдань обліку, принципів його організації і побудови інформації. На цьому рівні слід визначитися щодо підходу до організації обліку. Головне

завдання полягає у тому, щоб вирішити зберегти чи ні існуючу організацію, побудовану на функціональному розподілі праці, чи реорганізувати структуру в напрямку використання програмно-цільового підходу, котрий передбачає інтеграцію обліку з іншими функціями управління. Слід також визначитись стосовно доцільності бухгалтерської калькуляції виробничої собівартості;

• на методичному рівні - усвідомлення й використання методики формування і комбінування класів організаційних структур, яка б переводила принципи організації обліку витрат в конкретну практичну площину і дозволяла доцільно організовувати обліковий персонал;

• рекомендації, пов’язані з удосконаленням оперативного обліку та глибоким розкриттям витрат в аналітичному бухгалтерському обліку;

• обґрунтування системи критеріїв, що дозволяють оцінити стан обліку витрат з точки зору його цілеспрямованості;

• на практичному рівні - реалізацію концептуальних і методичних рішень.

Наступною теоретичною проблемою обліку витрат виробництва є конкретизація таких понять, як прямі та непрямі витрати. На жаль, у жодному з нині діючих П(С)БУ, включаючи ПБУ 16 "Витрати", немає чіткого визначення категорії прямих витрат. Їх офіційне визначення лише в Методичних рекомендаціях № 47 п. 11, де вказано, що це "витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом".

Назвати таке визначення вичерпним і зрозумілим не можна щонайменше з двох основних причин:

. Вживання у ньому слова "безпосередньо" вже наштовхує на думку про те, що ніяких проміжних розрахунків і етапів при віднесенні даного роду витрат на об’єкт витрат не має бути.

. Буквальний зміст поняття "економічно можливим шляхом", включає і їх віднесення шляхом розподілу пропорційно до певної бази.

Отже, в самому визначенні знаходимо суперечності. Це стосується і визначення поняття "прямих витрат", яке знаходимо в П(С)БО 16 "Витрати" п.4: "прямі витрати - витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом". Зважаючи на те, що вибір шляху віднесення непрямих витрат передбачає, в першу чергу, обґрунтування саме доцільності (даного) обраного способу їх віднесення до конкретного об’єкта, вживання вислову "економічно доцільним шляхом" є некоректним. Встановлені норми виробничих витрат дозволяють розраховувати собівартість продукції відразу після закінчення її виробництва, що є надзвичайно важливим для прийняття оперативних управлінських рішень і вирішення маркетингових проблем. Це має позитивний вплив на спрощення та підвищення оперативності самої процедури розрахунків собівартості одиниці продукції (робіт чи послуг).

Подібні статті по економіці

Інноваційні процеси як шлях динамічного розвитку підприємства
господарювання виробництво нововведення Перехід економіки України до ринкового типу вимагає докорінних змін структури та якості праці, основного та оборотного капіталу, системи фінансів і ...

Дослідження функціональних стратегій сучасного підприємства
В умовах ринкової економіки сталися кардинальні зміни в системі управління об'єктів господарювання. У централізованій економіці свобода вибору постачальників ресурсів і маніпулювання рес ...

Аналіз використання робочої сили та робочого часу на сільськогосподарському виробництві та розробка заходів щодо підвищення ефективності
Трудові ресурси - сукупність здатних до праці людей, становлять основний елемент продуктивних сил суспільства, характеризуються потенційною масою живої праці, що в даний період є в наяв ...