Механізм та шляхи проведення приватизації в постсоціалістичних країнах
Реалізація програми принесла скромні результати. Взагалі було проведено 60 відкритих торгів на конкурсній основі. Вартість виставленого на торги майна становила 75 млн.левів (3,33 млн.доларів США).За цей час не було жодної загальної інформації про виручку на торгах. Спочатку намічалось приватизувати понад 300 бензоколонок. Тільки 3 із виставлених у червні 1991 року на відкриті торги було продано. Було проведено 6 відкритих торгів підприємств торгівлі та послуг, на які було виставлено 66 об'єктів, 56 із них продано.
Програма приватизації в Болгарії була малоефективна тому, що не було чітких критеріїв оцінки власності, погано був організований маркетинг підприємств, які виставлялися на торги, не було серйозних спроб залучити іноземних інвесторів.
Якщо в більшості країн "мала" приватизація відбувалася централізовано то в Польщі вона відбувалася децентралізовано.
У грудні 1989 року в Польщі існувала 151 тисяча магазинів, які торгували в роздріб. З них біля 124 тисяч (приблизно 95% загальної пллощі магазинів) використовувалися у державному та кооперативному секторах. Приблизно 27000 магазинів і 5% площі знаходилось у приватному секторі. Тобто, в Польщі, як і в більшості постсоціалістичних країн, переважна частина власності була державною. В 1990 році тут почався процес трансформації власності. Він був започаткований такими законодавчими актами, як "Закон про економічну діяльність" (1989 р.), "Закон про місцеве самоврядування" (1990 р.), "Закон про житло" (1990 р.). "Закон про економічну діяльність" положив початок "малої" приватизації, легалізував існування приватного підприємництва без особливих дозволів і ліцензій. Внаслідок цього були усунені адміністративні бар'єри і 1989 рік дав початок росту приватних компаній.
Другою важливою віхою в процесі приватизації в Польщі був "Закон про місцеве самоврядування", що надавав муніципалітетам право власності. Передача прав власності муніципалітетам означала децентралізацію цього процесу.
"Мала" приватизація в Польщі, тобто дія муніципального уряду, що складалася з передачі приватним особам або їх компаніям неповного набору майнових прав (право оренди) на основні фонди, почалося в 1990 році. Службові приміщення на початку приватизації здавалися в оренду. Це зумовлювалося тим, що малі фірми часто не мали коштів для купівлі відразу приміщень для ведення бізнесу, адже останнє супроводжувалося значними витратами капіталу, але з іншого боку орендні відносини ставили розвиток комерційних фірм в залежність від політичних рішень.
В зв'язку зі швидким оборотом капіталу та високою рентабельністью торгівлі, в Польщі існувала можливість легального першопочаткового накопичення капіталу. До того ж тут була широко розвинута кредитна система. Близько 90% усіх кредитів в Польщі займав оборотний кредит. Це давало можливість з малим початковим капіталом розпочати бізнес.
Метод малої приватизації в Польщі (як і в Чехії, Угорщині) - аукціони магазинів, ресторанів, їдалень, готелів, майстерень. Центр ініціював "малу" приватизацію, але здійснювалася вона регіональними органами. Формальної "програми" "малої" приватизації в Польщі не було. Місцева влада вільна була сама вирішувати, що робити з підпорядкованими їй підприємствами Частіше такі об'єкти здавалися в оренду приватним особам.
Основним процедурним питанням малої приватизації була оренда муніципального майна. Багато дебатів точилось відносно того, чи здавати майно в оренду за ринкову плату, яка визначається на відкритому для всіх учасників аукціоні, чи вона визначається в адміністративному порядку, тобто бюрократами. За даними досліджень лише 9,3% муніципальної власності зданих в оренду в першій половині 1990 року виставлялись на аукціон для оренди. Як показує статистика, ставки орендної плати, які складалися на аукціонах в 30-40 разів перевищували ставки, встановлені бюрократами. Часто навіть під час проведення аукціонів на них допускалися лише інсайдери, тобто працівники державних торгових підприємств. Або ж інсайдери мали привелеї - їм надавали знижки на орендну плату. Це було в результаті того, що вони погрожували звільнити персонал підприємств, аргументуючи тим, що висока орендна плата призведе до зростання роздрібних цін і сповільнить приватизацію.
Подібні статті по економіці
Визначення економічної ефективності використання нового екскаватора
Науково-технічний прогрес (НТП) - це процес розвитку і
удосконалення засобів і предметів праці, технологій і форм організації
виробництва на основі досягнень науки і техніки.
Здійснен ...
Удосконалення форм праці та впровадження науково–технічного прогресу
Вирішальним
засобом підвищення ефективності діяльності підприємства ресторанного
господарства є вдосконалення форм праці та впровадження науково-технічного
прогресу.
Саме
про вд ...
Іноземні інвестиції в Україну
Розвиток будь-якої держави пов'язаний з динамікою
інвестиційних процесів, структурним та якісним оновленням виробництва і
створення ринкової інфраструктури. Чим інтенсивніше здійснюється ...