Значення та завдання економічного аналізу

Капітал підприємства формується за рахунок власних і позичкових коштів, співвідношення яких розкриває сутність фінансового стану підприємства. Основну частину у структурі джерел фінансування займає власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, без зазначення терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж періоду його існування. Власний капітал поділяється на: статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений, вилучений капітал (непокритий збиток) і відображається у ІІ розділі пасиву балансу підприємства (Додаток А).

Власні і позичкові кошти розподіляються на кошти тривалого і короткотермінового використання. За коштами короткотермінового використання слід здійснювати постійний оперативний контроль, який забезпечуватиме їх своєчасне повернення та оперативну мобілізацію в господарському обороті підприємства.

Кошти тривалого використання називають постійним капіталом, у який входять власний капітал і довготермінові позичкові кошти. Всякий позичковий капітал має термін повернення і тому підлягає оновленню, а, отже, перебуває у постійному русі. Крім цього, до складу власних коштів входять резерви, які становлять їхню найбільш рухому частину.

Основні джерела поповнення власного капіталу підприємства наведені в Додатку Б.

У процесі аналізу власного капіталу необхідно вирішити наступні завдання:

) здійснити загальну оцінку складу і структури власного капіталу підприємства;

) проаналізувати ефективність використання власного капіталу;

) проаналізувати оборотність капіталу;

) здійснити аналіз прибутковості власного капіталу;

) проаналізувати кредиторську заборгованість підприємства.

Основними джерелами інформації для аналізу власного капіталу є:

• форма № 1 "Баланс підприємства";

• форма № 2 "Звіт про фінансові результати";

• форма № 3 "Звіт про власний капітал";

• форма № 4 "Звіт про рух грошових коштів".

Слід зазначити, що пасиви підприємства (тобто джерела фінансування його активів) складаються з власного капіталу і резервів, довготермінових зобов'язань, поточних зобов'язань та кредиторської заборгованості. Узагальнено джерела коштів можна поділити на власні і позичені (прирівнюючи до останніх кредиторську заборгованість). Структуру пасивів характеризують коефіцієнт автономії, що дорівнює частці власних коштів у загальній величині джерел коштів підприємства, і коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів, обчислених за формулою:

К = скориговані довготермінові зобов'язання + скориговані поточні зобов'язання/реальний власний капітал (1)

Результати аналізу структури пасивів доцільно наводити в табличній формі.

Більш детальний аналіз структури пасивів і її зміни проводять окремо по кожному збільшеному виду пасивів. У результаті аналізу визначають статті пасиву, за якими відбулося найбільше зростання загальної величини джерел коштів.

Подібні статті по економіці

Економiчне обґрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв підприємства
Актуальність теми: ринкові методи господарювання вимагають того, що будь-який ресурс який є у наявності субьктів господарювання повинен використовуватись із відповідною віддачею. Проблем ...

Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
У будь-якій країні з ринковою економікою ефективно працююче інституційне середовище є необхідною базовою умовою для забезпечення сталої динаміки економічного зростання. Національна екон ...

Удосконалення управління ефективністю виробництва в умовах ПП Каравай м. Житомир
Актуальність теми дипломної роботи обумовлена тим, що в сучасних умовах господарювання управління ефективністю виробництвом набуває великого суспільного, морально-емоційного та стимулююч ...