Методика визначення локальних коефіцієнтів та коефіцієнта функціонального використання
Кінцевим результатом грошової оцінки завжди є оцінка земельної ділянки. Визначення базової вартості 1м2 земель у населеному пункті, встановлення зонального коефіцієнту Км2 визначає важливі чинники оцінки, але на цьому не завершується. На величину рентного доходу конкретної ділянки окрім зональних впливають також локальні фактори та функціональне використання земельної ділянки.
Локальні особливості розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони (яка, здебільше, являє собою квартал, групу кварталів, виробничу зону, тобто території, обмежені характерними планувальними рубежами та однотипні за функціонально-планувальними якостями) мають відігравати певне значення при оцінці земельної ділянки. Ситуаційне розташування земельної ділянки (прилягання до містоформуючої магістралі, громадського центру, чи, навпаки - розташування на периферії зони, у глибині кварталу); наявність, чи відсутність мереж інженерної інфраструктури; розташування на території ділянки пам’яток архітектури, чи їх відсутність, можуть (до 1,5 рази) збільшити, або зменшити її цінність і, тим самим, впливають на кінцеву грошову оцінку ділянки [2].
Згідно Порядку гормативної грошової оцінки земель населених пунктів максимальна кількість локальних факторів, що можуть бути застосовані у грошовій оцінці складає 30. Всі локальні фактори розбиті на 6 груп (функціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні) в залежності від природи їх формування. Частина факторів (їх 14) здійснює підвищуючий вплив на вартість земельної ділянки, а частина (решта 16) - понижуючий.
Загальне правило застосування локальних коефіцієнтів, що присвоюються кожному фактору таке:
1) наявність фактору та величина коефіцієнту для кожного населеного пункту визначаються та обґрунтовуються у грошовій оцінці земель населеного пункту. В рамках цієї ж роботи виконується карта розповсюдження локальних факторів у масштабі 1:2000, або 1:5000;
2) загальний сукупний коефіцієнт КмЗ визначається шляхом множення всіх локальних коефіцієнтів, які проявляються на даній земельній ділянці;
) у залежності від площі, яку в межах окремої земельної ділянки займає ареал розповсюдження того, чи іншого фактору, значення його коефіцієнта може дещо варіюватись (у межах встановленого Порядком діапазону, при цьому добуток множення не може перевищувати 1,5, або бути меншим за 0,50). Перейдемо до розгляду кожної групи локальних факторів.
Характеристика кожної групи факторів наводиться в таблицях 2 - 7
Таблиця 2. Функціонально-планувальні фактори
|
Місцезнаходження земельної ділянки |
Значення коефіцієнта |
|
в зоні пішохідної доступності до громадських центрів |
1,04-1,20 |
|
в зоні магістралей підвищеного містоформуючого значення |
1,05-1,20 |
|
в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту |
1,04-1,15 |
|
в зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи, курортів, парків, лісів , зелених зон, пляжів |
1,04-1,15 |
|
у прирейковій зоні (ділянка знаходиться, або прилягає до відводу залізниці, має під’їзну залізничну колію); |
1,04-1,10 |
Подібні статті по економіці
Державне регулювання зайнятості
Терно́пільська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця України з центром у
місті Тернопіль. В історичному відношенні охоплює східну частину Галичини,
частину Західного ...
Адам Сміт як економіст
Прийняти
правильне економічне рішення неможливо без глибокого знання економічних
законів, що регулюють економічну діяльність, розуміння структури і функцій
економічної системи.
...
Заходи по удосконаленню організації підготовки виробництва на підприємстві
Прибуток є спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства.
Підприємство приводить у рух усі виробничі фактори - капітал, працю, природні
ресурси - для створення продукту, його н ...