Собівартість виробництва і транспортування енергетичної продукції.
Калькуляція собівартості енергії складається за наступними статтями витрат: паливо; енергетичні витрати; матеріали; заробітна плата виробничих робітників; ремонтний фонд (у тому числі капітальний і поточний ремонт); амортизація основних засобів, інші цехові витрати, загальнозаводські витрати.
По енергетичним цехам загальнозаводські витрати включаються тільки в собівартість товарної частини їх продукції. На пару й електроенергію на металургійних підприємствах загальнозаводські витрати відносяться пропорційно цехової собівартості за винятком вартості палива. В собівартість продукції енергетичних цехів, що йде для інших цехів підприємства, загальнозаводські витрати не включаються. Ця частина енергетичної продукції включається до кошторису витрат і калькуляцію собівартості продукції цехів-споживачів по цеховій собівартості.
На відміну від інших цехів підприємств чорної металургії в енергетичних цехах витрати по утримкнню основних коштів не виділяються в окрему статтю, а включаються у відповідні інші статті витрат (матеріали, заробітна плата, послуги та ін.).
Калькуляція собівартості води складається на 1000 м3 води, поданої споживачам. На технічну і питну воду складаються окремі калькуляції.
Кінцева собівартість свіжої й оборотної технічної води визначається по встановлених коефіцієнтах порівняльної цінності. Хімічна підготовка води для котлів окремо не калькулюється. Затрачувані на це матеріали і реактиви відносяться на калькуляцію собівартості теплової енергії. В тих випадках, коли хімічно очищена вода використовується не тільки в котлах електростанцій, але й іншими споживачами, тоді складається окрема калькуляція собівартості хімічно очищеної води. У собівартість води включаються усі витрати по утриманню водоводів і водних мереж.
Калькуляція собівартості теплової енергії (пари) складається на 1 Гкал окремо по котлах і теплофікаційних системах кожної електростанції і по кожній промисловій парокотельній.
Калькуляція собівартості електричної енергії складається окремо на вироблення її генераторами («франко-шина») і на передачу споживачам («франко-споживач»). Калькуляційною одиницею є 1000 кВт∙год. До витрат на вироблення електроенергії відносяться витрати по експлуатації, поточному ремонтові й амортизації будинків і устаткування машинного залу (турбіни, двигуни та ін.), електрогенераторів, розподільних щитів, щитів керування, акумуляторних батарей, що підвищують і знижують підстанцій закритого і відкритого типу при електростанціях. Калькуляція собівартості електроенергії складається по кожній окремій електростанції. Причому при визначенні собівартості електроенергії на умовах «франко-споживач» враховуються втрати енергії при трансформації і передачі, а також додаються витрати по утриманню мереж і підстанцій.
Калькуляція собівартості газоочистки включає витрати по експлуатації, ремонтові й амортизації газоочисних апаратів і газопроводів. Витрати по газоочистці розподіляються між споживачами пропорційно кількості споживаного газу і включаються в собівартість газу.
Розрізняють механізм визначення витрат на виробництво і розподіл (передачу) електричної і теплової енергії.
Подібні статті по економіці
Аналіз діяльності компанії Фенікс
При
переході української економіки на ринкові відносини основні завдання
функціонування підприємств вирішувалися в рамках централізованого управління.
Виробничо-фінансовий план підприєм ...
Еластичність попиту по ціні та по доходу та її зміни
В
сучасних умовах вивчення реакції ринку на господарську діяльність підприємств
дозволяє упорядковувати розвиток ринкових відносин, зробити їх менш стихійними
і більш передбачуваними. Н ...
Економічна діяльність
Економічна діяльність, як центральний і визначальний елемент економічної
культури
Економічній культурі характерна кожному з елементів
економічної системи, усім видам, способам і ф ...