Собівартість виробництва і транспортування енергетичної продукції.

Собівартість одиниці продукції (калькуляція) показує в розрізі калькуляційних статей витрати на виробництво і реалізацію продукції конкретного виду на одну натуральну одиницю.

У калькуляціях усі види покупних матеріалів, палива й енергії приймають за цінами придбання, тобто з урахуванням транспортних витрат, а вартість матеріалів, енергії і послуг власного виробництва - по собівартості їх виробництва.

За обсягом витрат, що враховуються, розрізняють виробничу і повну собівартість.

Виробнича собівартість крім витрат на виробництво продукції в межах підрозділу, враховує витрати на оплату управлінського персоналу, утримання і ремонт офісів і інших споруд, що мають загальне значення для всього підприємства. Для продукції енергетичних цехів промислових підприємств виробнича собівартість включає витрати на виробництво енергії, витрати на її передачу, розподіл і реалізацію, проведення НІОКР і т.д. Для продукції енергетичних підприємств виробнича собівартість являє собою загальні витрати підприємства на виробництво основних видів продукції.

Повна собівартість складається з виробничої собівартості і витрат, що не в виробнпицтві. Ці витрати - це витрати, зв'язані з реалізацією готової продукції, а також витрати на підготовку кадрів, поштово-телеграфні і командировочні витрати.

Калькуляції складаються двох видів - планові і звітні. Планова калькуляція визначає рівень собівартості продукції, що повинний бути досягнутим у планованому періоді. Розраховують на основі прогресивних нормативів і норм витрати матеріалів, палива, енергії, використання основних виробничих фондів і витрат праці в цінах на початок планованого періоду. В плані калькуляції не включають невиробничі витрати і втрати.

Основою для розрахунку звітної калькуляції є фактичні витрати. Звітну калькуляцію складають по закінченню звітного періоду й в неї включають всі витрати, у тому числі і непродуктивні, причому вартість (ціна) покупних матеріалів приймається середньою фактичною за звітний період. Завданням звітної калькуляції є своєчасний контроль за виконанням плану по собівартості, аналіз відхилення фактичних показників від планових, виявлення фактичних витрат матеріалів і палива на одиницю продукції.

Калькуляції собівартості складають як на одиницю продукції, так і на весь випуск кожного виду продукції - за місяць, квартал, рік.

Об'єктами калькуляції на енергетичних підприємствах є:

а) на електростанціях - виробнича собівартість електричної і теплової енергії (1000 кВт×год, відпущених із шин електростанції; 10 Гкал (41,86 ГДж) тепла, відпущеного з колекторів електростанцій зовнішнім споживачам);

б) для електричних і теплових мереж - собівартість передачі і розподіли енергії (1000 кВт×год і 10 Гкал корисно відпущених споживачам);

в) для енергосистем - собівартість корисно відпущеної споживачам електричної і теплової енергії (повна собівартість 1000 квт×год і 10 Гкал, відпущених споживачам).

Калькуляційними одиницями на цих же підприємствах відповідно є:

квт×год електроенергії і 1 Гкал (4,186 ГДж) теплової енергії.

Масовість і однорідність продукції енергетичних цехів полегшує і спрощує складання калькуляцій собівартості різних видів енергії.

Подібні статті по економіці

Формування недержавного сектору економіки на прикл приватизації
На сучасному етапі стан економіки України характеризується спадом виробництва, збільшенням бюджетного дефіциту, поглибленням кризи неплатежів та соціального розшарування населення. Еконо ...

Ефективність технічного переозброєння підприємств та методи оцінки ефективності інвестиційних проектів
Формування національної економіки на засадах самостійного розвитку зумовило комплекс проблем, серед яких особливе місце належить інвестиціям в основний капітал, що відтворюють і оновлюют ...

Еволюція поглядів на економічне зростання та сталий розвиток
Проблеми досягнення стабільних темпів економічного зростання є актуальними в усіх країнах світу. Але в останній час дещо змінилися погляди щодо мети й шляхів досягнення зростання економ ...