Стратегічний аналіз діяльності «Київ-Конті»

Загальна характеристика кондитерської галузі як стратегічно важливої ланки харчової промисловості

Виробництво кондитерських виробів завжди вважалося одним із пріоритетних напрямків харчової промисловості. Протягом останніх декількох років галузь переживала своєрідний бум, демонструючи швидкі темпи зростання практично за всіма групами продукції.

Проте, фахівці вважають, що виробництво кондитерських виробів в Україні в 2004 році розвивалося не екстенсивним, а інтенсивним шляхом: підприємства, в основному, не нарощували обсяги виробництва, а працювали над асортиментом, різною мірою модернізуючи виробництво.

Імпортери елітних солодощів показали місцевим фабрикам, що необхідно освоювати цю нішу. За минулі роки українські експортери цукерок і печива вдало проникали на не освоєні раніше зовнішні ринки. Можна навіть сказати, що кондитери гідно виходять з «карамельної війни» з Росією.

Деякі фахівці називають модернізацію кондитерських фабрик технічною революцією галузі. Лідери галузі освоюють нові, менш енергоємні і більш продуктивні технології, що дозволяють значно знизити собівартість кінцевої продукції.

Сьогодні українські кондитери спрямовують свої зусилля на розширення виробництва дорогих солодощів. На вітчизняному ринку обсяги виробництва зростають не лише в грошовому еквіваленті, але й обсягах виробленої продукції. Слід зазначити, що після розпаду планової економіки припинилось постачання імпортної сировини. Такі інгредієнти, як какао та какао-продукти, горіхи, ароматизатори та пакувальні матеріали не могли постачатись з-за кордону. Какао, наприклад, було замінено менш якісним матеріалом, цикорієм, рослиною, яка традиційно використовується для приготування салатів. Проте його коріння можна смажити та у молотому вигляді використовувати разом із зернами кави. Наслідком цієї заміни та інших замін продуктів на менш якісні стало загальне падіння якості продукції українських виробників.

Починаючи з 1993 року, великі міжнародні виробники солодощів почали виявляти інтерес до перспектив, які пропонував український ринок. З того часу такі добре відомі виробники, як Mars, Nestle, Suchard відкрили свої представництва в регіоні. Аналіз імпортованої на український ринок продукції свідчить, що її можна поділити на дві категорії - високоякісні продукти та товари низької якості. Високоякісна продукція займає значну частку серед більш заможних прошарків населення. Основними проблемами, з якими доводиться мати справу при імпорті такої продукції, є акцизні збори та ввізне мито, а також конкуренція з боку нелегального імпорту продукції з країн Східної Європи, а також з Туреччини та Ізраїлю [22].

Тривалий час лідером на ринку була продукція іноземних виробників, що було зумовлене привабливою упаковкою, помірними цінами, активним просуванням на ринок та потужною рекламною підтримкою, а також відсутністю вітчизняних аналогів. Втім, починаючи з 1996 року, на ринку з'явились нові тенденції. З появою широкого асортименту товарів на ринку споживачі стали більш перебірливими. У 1998 році на ринку спостерігається спад попиту на деяку імпортовану продукцію, особливо на продукти нижчої якості. Високі ставки ввізного мита та податків на імпортну продукцію зменшили її конкурентоспроможність (ціна підвищувалась на 60-120%). Втім це не стосується сегменту дорогих елітних кондитерських виробів. Надалі вітчизняні виробники завоювали місце лідерів.

Печиво, вафлі рулети бісквіти в Україні користуються великою популярністю. За даними дослідницької компанії Taylor Nelson Sofres (ТNS), 87,3% опитуваних (що відповідає 13,88 мільйонам) жителів міст України у віці 16-65 років споживають печиво з різною інтенсивністю. Зокрема, 6,6% (1,054 млн.) споживачів печива їдять його кожного дня; 20,5% (3,267 млн.) - декілька (2-3) рази на тиждень. Щотижня печиво всіх видів споживають 16,6% (2,64 млн.) дорослих споживачів даного продукту; 2-3 рази на місяць - 22,5% (3,577 млн.); не частіше одного разу на місяць - 21,0%, або 3,342 мільйона чоловік. Аудиторія тих, хто печиво за вказаний період не споживав склала 2,019 мільйонів чоловік, або 12,7% жителів міст України.

На основі результатів опитування жителів України компанією ТNS, в зимово-весінній період року лише 30,1% опитаних у віці 16-65 років (відповідно 4,791 млн. чоловік) визнали себе споживачами рулетів та бісквітів, але дана тенденція постійно зростає. Декілька разів на тиждень бісквіти та рулети споживають 3,3% опитаних, що відповідає 0,17 млн. жителям українських міст. Один раз на тиждень даний продукт вживають 8,3% (0,4 млн.); 2-3 рази на місяць - 26,7% (1,28 млн.); і не частіше разу на місяць - 61,6 % опитаних споживачів, або 2,95 мільйонів жителів.

Подібні статті по економіці

Аналіз ефективності діяльності малого підприємства
Наприкінці ХХ ст.. малий бізнес в Україні став реальністю і перетворився у самостійний сектор економіки, зорієнтований на ринкові умови розвитку. За останнє десятиріччя функціонуванн ...

Аналіз та характеристика діяльності ВАТ Львівхім
Метою виробничої практики з фаху є розвиток навичок та вмінь інформаційно-аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної та консалтингової діяльності для вирішення при ...

Загальна характеристика системи менеджменту підприємства
Формування ринкової економіки здійснюється шляхом запровадження нових суспільно-економічних відносин, які базуються на існуванні різних форм власності та способів господарювання. Адміні ...