Вдосконалення державної політики регулювання рівня життя та доходів населення: світовий досвід та вітчизняна практика

) пенсійне забезпечення (людей похилого віку, інвалідів, сімей, що втратили годувальника);

) утримання дитячих будинків, інтернатів, будинків для людей похилого віку тощо;

) соціальні трансферти (допомога з безробіття, одноразові чи щомісячні виплати на дітей, з материнства, з хвороби та інших причин, житлові субсидії тощо);

) соціальне обслуговування (надання соціальних послуг окремим категоріям громадян і т. ін.);

) надання необхідної медичної допомоги;

) соціальне страхування тощо.

Особливістю соціальної політики в сфері регулювання рівня життя населення України у перехідний період є надання пріоритету проблемам соціального захисту населення, підвищення ролі особистого трудового доходу і ліквідації системи утримань, формування нового механізму фінансування та регулювання розвитку соціальної сфери.

З урахуванням кризового стану економіки в Україні метою державного регулювання доходів та споживання є соціальний захист населення від зростання цін і товарного дефіциту для гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму громадян.

На сьогодні кожному громадянинові потрібні соціально-економічні гарантії, закріплені законодавчо. Відповідно до Декларації прав людини сучасна правова демократична держава повинна гарантувати право на такий рівень життя, який враховує забезпечення людей їжею, житлом, медичним обслуговуванням, необхідними для підтримання здоров’я, власного добробуту та добробуту сім’ї; право на соціальне забезпечення у разі безробіття, хвороби, інвалідності, старості та інших випадків втрати засобів до існування з незалежних від людини обставин.

Державне регулювання соціальних процесів - вплив органів державної влади за допомогою різноманітних засобів (форм, методів та інструментів) на розвиток соціальних відносин, умови життя та праці населення країни. Розглядаючи питання світового досвіду щодо регулювання соціальних процесів, варто зазначити, що соціальна політика будь-якої держави, в тому числі України, включає:

· регулювання соціальних відносин у суспільстві, регламентацію умов взаємодії суб'єктів економіки в соціальній сфері (в тому числі між роботодавцями і найманою робочою силою);

· вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнятості;

· розподіл і перерозподіл доходів населення;

· формування стимулів до високопродуктивної суспільної праці й надання соціальних гарантій економічно активній частині населення;

· створення системи соціального захисту населення;

· забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури (закладів освіти, охорони здоров'я, науки, культури, спорту, житлово-комунального господарства і т. ін.);

· захист навколишнього середовища тощо.

Отже, системотворчий характер соціальної політики обумовлюється тим, що соціальна політика виступає елементом: життєздатності суспільства, стабілізації та розвитку суспільства, консолідації суспільства.

На основі порівняння моделей соціальної політики в сфері регулювання рівня життя населення, що склалися в інших країнах слід зауважити, що модель соціальної політики Української держави, має представляти собою симбіоз лібералізму та соціальної орієнтації. Перший дає можливість в умовах відсутності достатніх фінансових коштів у держави створити умови для самореалізації і самозабезпечення економічних суб'єктів. Друга складова передбачає формування раціональної системи соціального захисту населення.

Подібні статті по економіці

Трансформація економічних систем постсоціалістичних країн
Капіталістичний спосіб виробництва розвивається вже п'ять століть. За цей час у його межах відбулися три революційні зрушення в технологічному способі виробництва, якісних змін зазнали в ...

Фондовая биржа, как элемент рыночной инфраструктуры
Ринок цінних паперів. Фіктивний капітал. Випущені акціонерними товариствами акції й облігації поступають в обіг, створюючи ринок цінних паперів. Про масштаби цього ринку свідчить то ...

Вугільна промисловість України
Вугільна промисловість України є однією із складових її енергетичної безпеки, має глибокі традиції і розвинуту інфраструктуру вуглевидобутку та вуглепереробки. Значні запаси сировини заб ...