Вдосконалення державної політики регулювання рівня життя та доходів населення: світовий досвід та вітчизняна практика

Таким чином, причини української бідності полягають насамперед у повільній адаптації національної економіки до ринкових умов, неконкурен-тоспроможності низки галузей і виробництв, низької продуктивності праці і слабкої її організації, превалюванні низькооплачуваних робочих місць і дефіциту фахівців необхідної кваліфікації.

Значний потенціал малооплачуваності і тісно пов'язаний з ним потенціал безробіття (загроза масових скорочень надлишкової чисельності зайнятих в організаціях і підприємствах цілком реальна, якщо зростання заробітної плати не буде супроводжуватись якісними змінами в структурі робочої сили) так чи інакше трансформується в широкомасштабну бідність, що уже відбувається поки ще в латентній формі.

Низькооплачувані сектори економіки можна згрупувати в дві основні групи. Перша група - організації й установи бюджетного сектора економіки: охорона здоров'я, фізкультурі і соціальне забезпечення, освіта, культура і мистецтво. До другої групи належать галузі з низьким рівнем конкурентоспроможності продукції, насамперед сільське і лісове господарство, легка промисловість.

Таким чином, широкомасштабна бідність сформувалась в бюджетній сфері та у багатьох стагнуючих галузях промисловості. Низький рівень оплати праці працівників цих секторів економіки став головною причиною бідності працюючого населення.

Якщо не вжити термінових заходів для реструктуризації економіки, зайнятості й активізації політики доходів населення, то неминучим буде процес наближення споживчих цін національного ринку до світових цін, пов'язаний з інтеграцією національної економіки у світову економічну систему. Рівень життя більшості населення залишається на порозі бідності чи, у крайньому випадку, на рівні невисокого матеріального статку з усіма наслідками, що впливають на безпеку країни.

Аналізуючи особливості української бідності не можна не враховувати характерні для перехідного періоду країни економічні чинники. Це стрімке зростання неформального, тобто не фіксованого офіційною статистикою, сектора економіки, який нині, за різними оцінками, охоплює 50-60% виробництва товарів і послуг.

Широкого поширення набула вторинна зайнятість, особливо на малих підприємствах, де зайнято близько 7 млн. чоловік. На умовах сумісництва на малі підприємства залучалось 10% загальної чисельності зайнятих у малому бізнесі, тоді як на великих і середніх підприємствах лише 5%.

Необхідно відзначити позитивний аспект соціально-економічних реформ, що стимулювали ділову активність населення країни: громадяни України перестали бути економічно пасивними об'єктами проведеної державою політики активізації трудового потенціалу й ініціативи; залишаються в минулому характерні для закритих економік патерналістські ілюзії. Процес адаптації населення в своїй масі носить переважно неринковий, багато в чому вимушений характер, пов'язаний з великими соціальними та економічними вадами інтеграції країни у світову економіку.

В Україні послідовно реалізуються два найважливіших програмних документи - Послання Президента України до Верховної Ради «Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2012-2010 роки» та «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2010-2011 роки». Загальна спрямованість цих документів - пріоритетність соціальних проблем, забезпечення стійкого підвищення рівня життя населення, скорочення розриву за рівнем добробуту з провідними, економічно розвинутими країнами шляхом побудови дієвої ринкової економіки, яка динамічно розвивається, зі стабільним і чітким законодавством, оптимальна участь держави в господарській діяльності при посиленні її ролі в забезпеченні соціальних стандартів.

Подібні статті по економіці

Трансформація економічних систем постсоціалістичних країн
Капіталістичний спосіб виробництва розвивається вже п'ять століть. За цей час у його межах відбулися три революційні зрушення в технологічному способі виробництва, якісних змін зазнали в ...

Економiчне обґрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв підприємства
Актуальність теми: ринкові методи господарювання вимагають того, що будь-який ресурс який є у наявності субьктів господарювання повинен використовуватись із відповідною віддачею. Проблем ...

Еволюція золота та його роль в сучасних умовах
Якщо на перших етапах розвитку товарного виробництва гроші існували як товар - загальний еквівалент, то гроші і зараз продовжують виконувати функцію загального еквівалента, хоч зі зміною ...